I. Загальна інформація

Засновники видання:

• Наукове товариство імені Шевченка
• Західний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти та науки України

Видавець: Дослідно-видавничий центр Наукового товариства імені Шевченка

Періодичність видання: 1 випуск (том) на рік

Мова видання: українська та англійська

У науковому виданні «Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» висвітлюються результати експериментальних досліджень та огляди в царині хімії, а також рецензії на нещодавно опубліковані монографії і підручники. Редакційна колегія також розглядає доцільність публікації коротких повідомлень, присвячених ювілейним, пам’ятним й історичним датам в галузі хімії та видатним хімікам. При цьому насамперед вітається подання матеріалів з «українським слідом».

Процедура публікації статті у «Працях Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» передбачає обов’язкове «сліпе» (анонімне) рецензування поданого рукопису.

ІІ. Політики видання

ІІ.1. Академічна доброчесність та публікаційна етика

Збірник «Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» дотримується високих стандартів якості публікацій, що також передбачає реалізацію в своїй діяльності етичних норм, які визначаються Законом України «Про академічну доброчесність»(№ 4742-IX від 18 грудня 2025 р.), а також усталених в міжнародній науковій спільноті рекомендацій, зокрема «Європейського кодексу поведінки щодо доброчесності досліджень», від ALLEA (All European Academies eV), яка виконує функції Європейської федерації академій наук і гуманітарних наук.

Подання рукопису для публікації в «Працях Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» передбачає, що в ньому міститься оригінальний матеріал, який не був раніше опублікований.

Редакція рекомендує авторам перед подачею статті ознайомитися з «Рекомендаціями ЄАНР (Європейської асоціації наукових редакторів) для авторів і перекладачів наукових статей англійською мовою».

Одночасна подача роботи у декілька видань вважається порушенням публікаційної етики.

Відповідно до вимог, сформульованих у «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №32 від 15 січня 2018 р. (в редакції Наказу МОН України №56 від 19 січня 2026 р.), в одному випуску (томі) «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» автор може розмістити лише одну статтю (в т.ч. написану в співавторстві).

В свою чергу редакційна колегія «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» зобов’язується:

• забезпечувати високі стандарти якості публікацій, що включає ретельне рецензування та відбір матеріалів для публікації;
• забезпечувати прозорий і чесний редакційний процес;
• ухвалювати рішення щодо публікації на основі виключно наукової значущості та якості поданого матеріалу;
• запобігати будь-яким проявам дискримінації та упередженості щодо учасників публікаційного процесу та втручанню в нього сторонніх осіб;
• зберігати конфіденційність усіх матеріалів, поданих до публікації.

Автори несуть колективну відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності та публікаційної етики під час всього шляху проходження рукопису від його подання до публікації у виданні.

Зокрема порушеннями принципів академічної доброчесності та публікаційної етики вважається:

• незадеклароване використання штучного інтелекту (ШІ);
• виявлення в тексті статті фальсифікацій / фабрикацій ( в т.ч. за допомогою ШІ);
• фальсифікація документів про отримання попереднього етичного схвалення досліджень із залученням людей, тварин або їх біоматеріалів, персональних або конфіденційних даних;
• плагіат чи некоректне запозичення тексту, ідей, даних або результатів досліджень;
• відсутність належних посилань на першоджерела даних;
• повторна публікація цієї ж статті в іншому виданні без належного обґрунтування, згоди авторів або видавця;
• включення до складу авторського колективу осіб, які не зробили суттєвого наукового внеску у дослідження, або ж виключення авторів, які такий внесок зробили;
• недоброчесність процесу рецензування;
• наявності конфлікту інтересів чи правових колізій щодо авторських прав на отримані результати дослідження тощо.

Наслідками виявлення подібних фактів або інших проявів академічної недоброчесності та недотримання публікаційної етики для авторів поданих рукописів чи опублікованих статей можуть стати:

• інформування автора/авторів про виявлені недоліки з вимогою їх усунення протягом визначеного періоду;
• інформування автора/авторів про виявлені недоліки з вимогою їх усунення протягом визначеного періоду;
• інформування організації-працедавця автора чи рецензента про факти та обставини непорозуміння, зловживання чи неправильного застосування етичних стандартів;
• відхилення надісланого до редакції рукопису;
• ретракція публікації з журналу з інформуванням агентств і організацій, що зберігають та індексують дані;
• офіційна заборона на прийняття матеріалів від автора на певний період або довічно;
• розгляд ситуації в зовнішніх офіційних чи судових інстанціях.

Масштаб таких наслідків визначає головний редактор «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки», ґрунтуючись на результатах розгляду скарги (автора / авторів, читачів, третьої сторони), рецензії чи доповідної записки (члена редколегії). Для прийняття відповідного рішення факт порушення, прояву академічної недоброчесності чи недотримання публікаційної етики має бути чітко з’ясований відповідно до задекларованої процедури (див. п. ІІ.5).

ІІ.2. Використання штучного інтелекту (ШІ)

Політика редакційної колегії «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» щодо використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) та пов’язаних технологій визначається Законом України «Про академічну доброчесність» (№ 4742-IX від 18 грудня 2025 р.), «Рекомендаціями щодо використання штучного інтелекту в науковій комунікації» (від Європейської асоціації наукових редакторів, EASE), «Керівними принципами щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях» (розроблені форумом Європейського дослідницького простору, ERA) та інших сучасних міжнародних стандартів.

Ця політика вимагає відповідального використання авторами / рецензентами генеративного штучного інтелекту (ШІ) та пов’язаних технологій, що передбачає їх повну відповідальність за усі матеріали, підготовлені за допомогою ШІ. Це, в свою чергу, передбачає:

1. Декларування факту застосування ШІ у тексті рукопису, зокрема в розділі «Методика експерименту та опрацювання експериментальних даних», або ж в окремій «Заяві про використання ШІ».
2. Чітке зазначення авторами назви використаного інструменту (наприклад, ChatGPT, Claude, Grammarly) та завдань, при вирішенні яких він був застосований.
3. Використання ШІ як інструмента лише для мовно-стилістичного редагування; структурування текстів (створення чернеток, планів тощо); аналізу великих обсягів даних (пошук літератури, автоматизація оформлення бібліографії тощо) та візуалізації (створення чернеток ілюстративних матеріалів).
4. Повну заборону або обмеженість використання ШІ для генерування наукових гіпотез, основних висновків, оригінальних досліджень або аналітичних викладок.
5. Недопустимість введення в публічні ШІ-інструменти приватну, конфіденційну або службову інформацію (зокрема зміст рукописів при проведенні рецензування).
6. Обов’язковий контроль людиною результатів згенерованих ШІ на предмет точності, логіки, коректності та відсутності упередженості, а також щодо відсутності вигаданих джерел, даних (т. зв. галюцинацій) або плагіату.

Виявлене незадеклароване або неналежне використання ШІ може стати підставою для відхилення рукопису чи ретракції статті.

ІІ.3. Дослідження із залученням людей, тварин або їх біоматеріалів, персональних або конфіденційних даних

Дослідження, що проводяться із залученням людей або тварин, їхніх біологічних матеріалів, а також персональних або конфіденційних даних, повинні відповідати етичним принципам, нормам та стандартам щодо таких досліджень, чинному міжнародному та/чи українському законодавству, а також мати обов’язкове схвалення відповідного уповноваженого органу.

При поданні до редакції «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» рукопису, що містить результати, які підпадають під дію цієї політики, автори мають надати інформацію про отримання попереднього етичного схвалення (із зазначенням назви установи, органу чи комісії, дати засідання та номеру протоколу / висновку) на проведення таких досліджень. Відсутність задокументованого правового підтвердження згаданих досліджень є підставою для відхилення рукопису.

У текст рукопису повинна міститися відповідна заява (Декларація про етичні принципи / Ethics Statement) з інформацією щодо:

• отримання інформованої згоди учасників дослідження (або їхніх законних представників, якщо це передбачено);
• забезпечення конфіденційності, анонімізації або псевдонімізації отриманих даних (якщо це необхідно);
• дотримання принципів гуманного поводження, утримання та використання тварин, мінімізації болю і страждань під час досліджень на тваринах, а також чітких критеріїв гуманних кінцевих точок як частини принципу 3R (Replacement, Reduction, Refinement - Заміна, Зменшення, Удосконалення);
• статус даних (персональні, псевдонімізовані або анонімізовані), правові підстави їх обробки та базові заходи захисту;
• підтвердження відповідності Закону України «Про захист персональних даних» і вимог щодо конфіденційної інформації тощо.

За вимогою редакції автори зобов’язані надати підтверджуючі документи, як то копія висновку або протоколу етичної комісії, зразок форми інформованої згоди, документальне підтвердження правомірності доступу до даних або біоматеріалів тощо.

ІІ.4. Ретракція статті / публікації

Редакційна колегія «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» залишає за собою право ретракції (офіційного відкликання / анулювання) статті вже опублікованою в даному виданні. Процедура може бути ініційована членами редакційної колегії, або ж за офіційним (письмовим чи електронним) зверненням автора /авторів чи третьої сторони незалежно від того, коли стаття була опублікована.

Підставами для такого рішення, окрім грубих порушень публікаційної етики, є також виявлені інші суттєві недоліки, що унеможливлюють достовірне використання результатів такої статті. Зокрема, до таких недоліків відносяться наявність у тексті опублікованої статті суттєвих помилок чи хибних тверджень / неправильної інтерпретації, які нівелюють наукову цінність цієї публікації.

Після ретракції стаття зберігається в архіві наукового видання з чітким зазначенням факту її ретракції на сайті видання.

Про ретракцію та її причини повідомляються автори статті (з детальним обґрунтуванням прийнятого рішення), наукометричні бази, де ця публікація індексована чи депонована, організації-працедавці авторів статті.

Автори мають право оскаржити рішення про відкликання, подавши апеляцію до головного редактора (відповідно до розділу II.5), а також опублікувати власний коментар щодо цього рішення.

ІІ.5. Порядок розгляду фактів ймовірних порушень академічної доброчесності чи публікаційної етики

У випадку виявлення ймовірних фактів порушення академічної доброчесності чи публікаційної етики (див. пп. ІІ.1‒ІІ.4) редакційною колегією або рецензентом, або ж при отриманні скарги від авторів, читачів чи іншої третьої сторони, головний редактор зобов’язаний ініціювати процедуру їх розгляду. При цьому конфіденційність розгляду повинна бути гарантована всім учасникам процедури.

Скарга подається у електронному чи друкованому вигляді на ім’я головного редактора видання та повинна містити контактні дані заявника; посилання на публікацію або матеріал, що розглядається; детальний опис факту / фактів, який / які є предметом скарги; детальне обґрунтування (докази) того, що даний факт / факти є порушенням. Анонімні скарги не розглядаються.

Попередній розгляд скарги чи факту порушення полягає у перевірці особою, уповноваженою головним редактором, наявності достатніх підстав для її розгляду. На підставі отриманих результатів головний редактор приймає рішення та повідомляє заявника про реєстрацію скарги або ж про відмову у її розгляді.

Розгляд скарги / порушення здійснює комісія з трьох незалежних експертів, призначених головним редактором видання. Комісія має право проводити консультації з усіма зацікавленими сторонами та іншими причетними особами, а також залучати додаткових експертів. Усі сторони мають право представляти свої пояснення та докази, а також отримувати повну інформацію про хід процесу розгляду. Тривалість розгляду не повинна перевищувати 4 тижнів (від дати створення комісії).

Висновок комісії може містити такі формулювання:
• відхилити скаргу як безпідставну / визнати факт відсутності порушення;
• визнати порушення незначним і запропонувати шляхи виправлення ситуації;
• визнати порушення серйозним і вжити відповідних заходів, які визначаються головним редактором видання (див. п. ІІ.1).


Оскарження рішення комісії можливе протягом 14 днів від дати ознайомлення з ним учасників процедури розгляду. Розгляд апеляції здійснює головний редактор видання протягом 10 робочих днів. Його рішення є остаточним.

ІІ.6. Фінансові питання публікації у виданні

Публікація в науковому збірнику «Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» здійснюються на некомерційній (безоплатній) основі за кошти Наукового товариства імені Шевченка, що є забезпечує високі стандарти публікацій з незалежним рецензуванням без жодного комерційного впливу.

Всі автори статей та інших матеріалів, які подаються до друку у журнал «Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки», незалежно від їхнього академічного статусу, громадянства, кількості співавторів публікації тощо є звільнені від будь-якої оплати (платежів чи внесків) на всіх етапах редакційно-видавничого процесу, як то подання та опрацювання рукописів, їх рецензування, літературне редагування, верстку чергового випуску (тому), присвоєння цифрових ідентифікаторів DOI та оприлюднення публікацій.

Видавець може отримувати кошти від авторів або читачів лише за друкований примірник випуску (тому) «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки».

ІІ.7. Політика доступу до матеріалів видання та умови використання об’єктів авторського права

Відкритий доступ. Редакційна колегія «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» дотримується принципів відкритої науки та використовує у своїй діяльності комплекс методичних матеріалів і рекомендацій для закладів вищої освіти та наукових установ України з питань впровадження відкритого доступу та відкритої науки, розроблений Міністерством освіти і науки України.

«Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» є журналом з відкритим доступом та забезпечує «діамантову» («платинову») модель відкритого доступу (Diamond / Platinum OA) завдяки фінансовій підтримці Наукового товариства імені Шевченка. Такий підхід означає негайне безоплатне оприлюднення випуску наукового видання у відкритому доступі без жодних фінансових зобов’язань із боку автора чи читача та без необхідності будь-якої попередньої реєстрації.

Ліцензування та авторські права. Автори зберігають авторські права на свої наукові публікації.

Матеріали журналу дозволяється поширювати на умовах, які є еквівалентні ліцензії Creative Commons Attribution (CC BY). Це означає, що повторним користувачам дозволяється розповсюджувати, реміксувати, трансформувати, адаптувати та використовувати матеріал на будь-якому носії чи у будь-якому форматі для будь-яких цілей (навіть комерційних) за умови зазначення авторства.

За таких умов для зазначення авторства необхідно вказати: 1) автора, якщо він наданий, та сторони, що відповідають авторству; 2) URI (Uniform Resource Identifier - уніфікований ідентифікатор ресурсу) або посилання на матеріал; 3) надати посилання на ліцензію; 4) вказати, чи були внесені зміни у вихідний матеріал.

Фактом прийняття даних умов використання об’єктів авторського права (зокрема, щодо публікації статті та її розповсюдження) є направлення автором (співавторами) рукописів своїх статей для їх публікації у даному науковому журналі.

Архівування та зберігання у відкритому доступі. «Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» забезпечують довгострокове цифрове збереження, захист від втрати даних, відтворюваність, коректне цитування в майбутньому та вільний доступ до всіх матеріалів журналу незалежно від дати їх публікації. Це забезпечується:

• розміщенням повних текстів статей, які доступні у режимі реального часу, на офіційному вебсайті журналу (сторінка Архів);
• розміщенням повних текстів статей у сторонніх депозитаріях. Зокрема електронний архів журналу передається на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України, репозитарію наукових текстів НАН України, наукометричної бази даних Index Copernicus International World of Journals / Index Copernicus International Master List;
• наданням авторам дозволу депонувати матеріали, опубліковані у «Працях Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки», у відкритих депозитаріях;
• шляхом підтримки стабільних цифрових ідентифікаторів (DOI);
• архівацією усіх матеріалів журналу в стабільних електронних форматах (PDF).

Самостійне архівування. Засновники та видавець журналу дозволяють авторам зберігати (депонувати) остаточну прийняту до публікації версію статті (авторський прийнятий рукопис / Author’s Accepted Manuscript, AAM) в інституційних або тематичних репозитаріях у відкритому доступі. International Master List; • наданням авторам дозволу депонувати матеріали, опубліковані у «Працях Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки», у відкритих депозитаріях; • шляхом підтримки стабільних цифрових ідентифікаторів (DOI); • архівацією усіх матеріалів журналу в стабільних електронних форматах (PDF).

Самостійне архівування. Засновники та видавець журналу дозволяють авторам зберігати (депонувати) остаточну прийняту до публікації версію статті (авторський прийнятий рукопис / Author’s Accepted Manuscript, AAM) в інституційних або тематичних репозитаріях у відкритому доступі.

Самоархівування AAM дозволяється без ембарго, одразу після прийняття статті до публікації. Під час депонування автор зобов’язаний: 1) зазначити повне бібліографічне посилання на опубліковану статтю; 2) додати посилання на фінальну версію статті на сайті журналу з використанням DOI.

ІІІ. Процедурні питання публікації рукопису

ІІІ.1. Подання рукопису до редакції

Набір статей до чергового тому «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» здійснюється до 30 травня кожного року.

Електронний варіант рукопису статті та супроводжуючий лист слід надсилати на електронну адресу редакції ntsh.chem@gmail.com.

Правила оформлення рукопису подано нижче у п. IV. Правила оформлення рукопису.

Супроводжуючий лист повинен містити:

1. інформацію про кожного автора, а саме: ім’я та прізвище автора, місце праці та повну службову адресу, е-mail та ORCID ID (за наявності).
2. Окремо слід зазначити хто з авторів виконуватиме функцію автора-кореспондента протягом всього публікаційного шляху.
3. Власноруч підписану усіма авторами Декларацію про оригінальність матеріалу, який міститься в рукописі (у довільній формі).

ІІІ.2. Рецензування рукопису

Процедура рецензування (експертної оцінки) рукопису до «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» передбачає обов’язкове «сліпе» (анонімне) рецензування, коли автори не знають персональних даних рецензента. Вона передбачає такі етапи:

1. Первинна експертиза (до 7 днів) надісланого рукопису головним редактором та/чи його заступниками на відповідність кластеру наукового фахового видання, а саме «Хімія, хімічні технології та фармація» та галузі знань E3 Хімія.
2. Підбір рецензента (до 2 тижнів). Визначення рецензента здійснюється головним редактором та/чи його заступниками на основі відповідності сфери наукових інтересів рецензента науковому напряму статті, а також відсутності можливого конфлікту інтересів. У випадках, коли стаття має міждисциплінарний характер, вона може надсилатися на рецензування декільком рецензентам.
3. Рецензування (до 3 тижнів з моменту згоди на рецензування). На цій стадії рецензент аналізує зміст результатів проведених досліджень, їхню актуальність і новизну, повноту опису експериментальних деталей, інформативність ілюстраційних матеріалів і таблиць, обґрунтованість сформульованих висновків, використання літературних джерел, а також формулює свої побажання та зауваження до рукопису.
   Загальний висновок рецензента передбачає такі формулювання:
   1. Публікувати без змін.
   2. Публікувати після незначного доопрацювання.
   3. Публікувати після суттєвого доопрацювання.
   4. Публікувати не слід.
   Електронна копія рецензії надсилається автору-кореспонденту. У разі відхилення статті, редакція не вступає в дискусію з авторами.
4. Доопрацювання статті (до 2 тижнів). Після доопрацювання рукопису автори повинні надіслати до редакції виправлений варіант статті, а також лист з відповідями на побажання та зауваження рецензента з вказаними внесеними змінами. Модифікований рукопис та лист-відповідь розглядається членами редколегії (при формулюванні рецензента (2) Публікувати після незначного доопрацювання) або ж направляється на повторне рецензування (при формулюванні рецензента (3) Публікувати після суттєвого доопрацювання). Доопрацювання не гарантує прийняття статті до друку. Якщо на цьому етапі рецензент / редколегія оцінять зміни як незадовільні, то статтю буде відхилено.

ІІІ.3. Публікація статті

1) Попереднє прийняття статті до друку (до 1 тижня). Після стадій рецензування та доопрацювання редакційна колегія на своєму засіданні приймає рішення про попереднє прийняття статті до друку, про що повідомляється авторам. При цьому оцінюється повнота внесення авторами змін відповідно до отриманих рецензій, а також результат перевірки рукопису на наявність плагіату. У разі позитивного рішення рукопис надсилається літературному редактору.
2) Літературне та технічне редагування (до 3 тижнів). Після опрацювання літературним редактором рукопис надсилається авторові-кореспонденту для внесення відповідних змін. Автори зобов’язані внести відповідні правки протягом 1 тижня, після чого технічний редактор здійснює макетування статті для друку.
3) Прийняття статей до друку та підготовка номера. Остаточне рішення про прийняття окремих статей до друку та рекомендації до друку нового тому «Праць Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» відбувається на засіданні редакційної колегії, після чого матеріали розмíщуються на сайтí журналу (орíєнтовно до 1 листопада поточного року). Друк журналу здíйснюється пiсля присвоєння статтям індивiдуальних номерiв DOI (Digital Object Identifier) та їх активацiї на сайтi видання.


ІV. Правила оформлення рукопису

1) Мова рукопису. Статті у «Працях Наукового товариства імені Шевченка. Хімічні науки» друкуються українською (з англійською анотацією) або англійською (з українською анотацією) мовами. Для осіб, що не володіють українською мовою, редакція забезпечить переклад анотації та інших матеріалів з англійської на українську.

2) Обсяг рукопису. Орієнтовні обсяги рукописів оригінальних статей не повинні перевищувати 16 сторінок, оглядів – до 35 сторінок, короткі повідомлення – до 4 сторінок (включаючи ілюстративний матеріал, список посилань та резюме двома мовами).

3) Структура рукопису. Рукопис оформляється у такому порядку:

• Індекс(и) УДK (Універсальної десяткової класифікації).
• Ім’я та прізвище автора (авторів).
• Назва статті.
• Місце праці й повні службові адреси авторів.
• Електронна адреса автора-кореспондента (для листування).
• АНОТАЦІЯ, якщо рукопис подається українською мовою, або SUMMARY, якщо рукопис подається англійською мовою (до 200 слів).
• Ключові слова (не менше п’яти, але не більше десяти).
• Текст статті.
• Подяки.
• Перелік цитованої літератури.
• Ім’я та прізвище автора (авторів), назва статті, місце праці й повні службові адреси авторів, е-mail автора-кореспондента та ключові слова другою мовою (англійською, якщо рукопис подається українською мовою, або українською, якщо рукопис подається англійською).
• Розширене SUMMARY (обсяг не менше 1800 символів без урахування пробілів та даних про авторів й організації), якщо рукопис подається українською мовою, або АНОТАЦІЯ (до 200 слів), якщо рукопис подається англійською мовою.
• Дата подання рукопису.
4) Технічні особливості.
• Рукопис оформлюється за використання текстового редактора Microsoft Word (шрифт Times New Roman, 14 пт, інтервал 1,5).
• Ілюстрації (рисунки) та таблиці розміщуються в тексті рукопису після їх згадування та нумеруються (арабськими цифрами) у порядку згадування.
• Разом з рукописом додатково подаються ілюстрації, підготовлені в електронній формі (у форматі *.cdr, *.jpg або *.tif). Кожен рисунок – в окремому файлі з назвою й номером ідентичним його нумерації у тексті (наприклад Rys1.tif; Fig_2.jpg тощо).
• Підписи до рисунків (а також, за необхідності, позначення в полі рисунка) та назви таблиць мають дублюватися англійською / українською мовою.
• Літературні джерела у тексті рукопису необхідно подавати у квадратних дужках (наприклад: [1, 2], [17–22]) та нумерувати у порядку їх згадування.
• Бібліографічний опис використаних посилань у Переліку цитованої літератури необхідно подавати лише англійською мовою, зазначивши у дужках мову оригіналу (наприклад: (in Ukrainian), (in Polish)).
• Використання посилань на радянські літературні джерела та видання країни-агресора редакцією не вітається.
• Прізвища авторів та назви публікацій в описі мають відповідати англомовним анотаціям в оригінальних джерелах (за наявності), а назви журналів треба подавати у скороченому вигляді (або як абревіатури) відповідно до CAS (Chemical Abstracts Service).
• Транслітерація при описі літературних джерел, які опубліковані за використання кириличної абетки, не допускається.
• Для посилань на статті додатковим необхідним елементом бібліографічного опису є індекс DOI (за наявності), який слід подавати в кінці відповідного цитування.
• Для посилань на книги додатковим бажаним елементом бібліографічного опису є номер ISBN (за наявності), який слід подавати в кінці відповІдного цитування.
5) Приклади оформлення перелiку цитованої лІтератури:

Монографії / Книги
Volkov S. V., Koval’chuk Ye. P., Ohenko V. M. Nanochemistry. Nanosystems. Nanomaterials. Kyiv: Naukova Dumka, 2008. 424 р. ISBN 978-966-0820-1. (in Ukrainian).

Розділи монографій / Розділи книг
Malovanyy M., Boichyshyn L., Zhuk V., Sliusar V., Sereda A., Reshetnyak O. Scientific and technological aspects of a two-stage leachate pretreatment at Lviv municipal solid waste landfill. In: H. Sobczuk, B. Kowalska (Eds.) Water Supply and Wastewater Disposal. Lublin: Lublin University of Technology, 2018. Р. 110–123.

Посібники:
Shilina O., Shapovalova O. Materials Science: Laboratory Manual: teaching aid. Vinnitsa: VNTU, 2010. 70 p. (in Ukrainian).

Статті:
Ostapovych B., Dumin M., Kovalyshyn Ya. Adsorption proportion of synthesized polystyrolpolyaniline composites. Visnyk Lviv Univ., Ser. Khim. 2019. Vol. 60. P. 414-420. (in Ukrainian). (https://doi.org/10.30970/vch.6002.414).
Dobrovetska O., Saldan I., Orovčik L., Karlsson D., Sahlberg M. H., Semenyuk Y., Pereviznyk O., Reshetnyak O., Kuntyi O., Merzalo I., Serkiz R., Stelmakhovych B. Electrocatalytic activity of Pd–Au nanoalloys during methanol oxidation reaction. Int. J. Hydrogen Energy. 2020. – Vol. 45, Is. 7. P. 4444–4456. (https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2019.12.029).


Матеріали конференцій
Köhler J., Babizhetskyy V. New ternary borocarbides in the Dy–B–C system. Proceedings of the 4th International Symposium on Structure - Property Relationships in Solid State Materials, Bordeaux, France, 24-29 June 2012, P. 43.

Патенти (авторські свідоцтва)
Boichyshyn L. M., Kovbuz M. O., Kotur B. Ya., Nosenko V. K. Al–Ni–REM-based amorphous metal composition for catalytic hydrogen release. Patent of Ukraine No. 101084. Publ. 25.08.2015. (in Ukrainian).